Образотворче мистецтво

19.03.2020

Побутові теми в творах мистецтва. Поглиблення умінь у створенні багатофігурної композиції.
Виконати композицію на тему: "Моя сім'я", "У цирку"(олівці, фломастери, пластилін за вибором) 

Зразки малюнків:

02.04.2020

Зображення тварин і людей в ілюстраціях до казок.

Виконати ілюстрацію до української народної казки " Івасик-Телесик" (гуаш або акварель)

09.04.2020

Зображення тварин і людей в ілюстраціях до казок.

Виконати ілюстрацію до української народної казки " Коза - дереза" (гуаш або акварель)

16.04.2020

Зображення тварин і людей в ілюстраціях до казок.

Виконати ілюстрацію до української народної казки " Курочка Ряба" (гуаш або акварель)

Сьогодні ми будемо малювати Курочку Рябу.

— Курочку слід малювати майже на весь аркуш. Набравши; на пензель світло-коричневої або жовтуватої фарби, намалювати великий овал - тулуб. Над ним треба зобразити маленьку овальної форми голову. Шия внизу є широкою, хвіст може бути довільної форми. На тулубі треба намітити крила, на голові - дзьоб і очі. Далі світлішими і темнішими фарбами пензлем передати характерні ознаки пір'я, лапи. Образ курочки має бути казковим. Навколо головного героя варто показати характерні деталі довкілля: сіру мишку, жовтувате гніздо, зелену траву, посуд, яєчко та ін.

23.04.2020

Ознайомлення з роботою художників у театрі.

Створення ескізу афіші до вистави

— Сьогодні ми говоритимемо про театральну афішу, яка допо­може сповістити глядачів про підготовлену нами виставу.

Театральні афіші мають давню історію. Ще в Давній Греції та Римі глашатай скликав публіку на сценічні ігри. Афіші з’явилися у Греції приблизно в IV столітті до н.е., у Римі — в I столітті до н. е. Афіші у давнину були двох видів: намальованими й написаними. Намальовані афіші вставляли в рами і вивішували поруч із дверима театру.

Що ж таке афіша? Що має бути зображено на афіші, щоб глядач знав, коли і куди йому приходити, щоб переглянути виставу?

Афіша — один з видів реклами, оголошення про виставу, кон­церт, виставку та ін., яке розміщують у людних місцях.

Якщо на афіші ми намалюємо тільки зображення (наприклад, головних дійових осіб вистави), глядач зрозуміє, на яку виставу його запрошують. Але він не знатиме час початку вистави.

Тому обов’язково кожна театральна афіша містить не тільки зображення, а й текст. Художник вирішує, якими літерами зробити напис та де його розташувати.

Виконайте ескіз афіші до однієї з театральних казок: «Колобок», «Дюймовочка», «Троє поросят» та ін.

Уявіть себе художниками, які створюють афіші для вистави. Для постановки вистави за казкою, до якої ви створювали декора­ції, бутафорію, театральні костюми та ляльок, зробіть театральну афішу.

30.04.2020

Різновиди ляльок в театрі та мультиплікації. Конструювання лялькового персонажа в техніці паперопластики

— Чи переглядали ви вистави у ляльковому театрі?

— Які це були вистави?

— Чи були ці вистави створені за творами художньої літератури?

— Яких ляльок ви бачили під час вистави?

— Що вам найбільше сподобалося?

— Чи замислювалися ви над тим, як і хто створює ляльку для ви­стави?

— У Харківському театрі ляльок, наприклад, уже багато років існує музей ляльок, що привертає увагу відвідувачів не менше, аніж цікаві вистави. У вітринах «відпочивають» ляльки-актори, що впродовж багатьох років виступали у виставах театру, ляльки інших країн світу, що розповідають про традиції лялькових вистав різних країн.

— Ми сьогодні створимо незвичайних ляльок для театральної ви­стави, які згодом прикрасять наш музей ляльок.

— Ляльковий театр — це театральне видовище, у якому діють ляльки, що рухаються за допомогою акторів. Ляльковий театр створювався впродовж тисячоліть. В історії всіх народів ляльковий театр бере свій початок із релігійних містерій. Ще з давнини під час релігійних церемоній людство почало застосовувати фігури богів-істуканів. Потім вони отримали рухливість і перетворилися на ляльок.

Улюбленим героєм лялькових театрів у Європі з давніх часів за­вжди був розумний, дотепний представник народу. У кожній країні була своя улюблена лялька, яка розповідала про настрої народу: в Італії — це Пульчінелла, у Франції — Полішинель, в Англії — Панч, Каспер, Ґанс Вурст — у німців, Копельняк — у поляків, а у росіян — Петрушка.

В Україні був поширений народний ляльковий театр — вертеп.

Вертеп (зі старослов’янської — «печера») — мандрівний театр ма­ріонеток, що існував в Україні переважно у XVII—XVIII століттях.

Вертеп мав вигляд двоповерхового дерев’яного ящика. На друго­му поверсі показували різдвяну драму, на першому — сатирично-побутову виставу. Починалося дійство на верхній сцені біблійними легендами, потім переходило на нижню сцену, де розігрувалися комічні народно-побутові сцени з реального життя. У них гостро висміювали лицемірних попів, чванькуватих польських панів, ба­гатіїв, урядовців та ін. Персонажі вертепу розмовляли соковитою народною мовою, були вдягнені в народний одяг. Найпопулярніши­ми з-поміж них були: Запорожець, Москаль (Солдат), Циган, Баба, Дяк, Шинкар та ін.

Сюжети різдвяних вертепів більш-менш однакові: цар Ірод ді­знається від волхвів, що народився Христос — претендент на його престол. Бажаючи позбутися суперника, він кличе воїна і наказує йому знищити всіх віфлеємських дітей віком від 2 років і молодше. Воїн виконує наказ, але одна стара баба Рахіль не віддає свою дити­ну на побиття, тому озлоблений Ірод наказує вбити її дитину. За цей злочин Смерть відрубує Іродові голову, а чорти тягнуть його в пекло. Після смерті Ірода на сцені з піснями та танцями з’являються Ци­ган, Лях, Москаль, Жид, Селянин, Дід, Баба, Панотець.

До сьогодні вертеп зберігся переважно на західноукраїнських землях у вигляді різдвяних вистав на релігійну тематику.

Ляльки, що беруть участь у різних театральних лялькових виставах, за розміром є від декількох сантиметрів до подвійного людського зросту. 

— Театри горішніх ляльок — демонстрування вистав з ляльками найчастіше відбувається над ширмою, що закриває акторів. Актор, що рухає лялькою, розташований унизу неї, а лялька — відповідно нагорі.

Театри нижніх ляльок, або маріонеткові театри — відбувається із використанням маріонеток, тобто ляльки рухаються за допо­могою ниток або дроту, а актори, які ними керують, здебільшо­го перебувають над ними.

Театри, де ляльки розташовані ані над, ані під акторами, які ними керують,— до цієї групи належать величезна кількість різновидів лялькового театру, зокрема знаменитий театр тіней, а також театральні видовища вертепного плану (український вертеп, білоруська батлейка та ін.).

За допомогою ляльок актори лялькового театру (лялькарі) здат­ні створити яскраві образи, передати характерні риси людського характеру або форми поведінки, актори вкладають в уста ляльок (а іноді і без слів, лише грою) повчальний зміст, важливу інформацію. 

Самостійна практична робота учнів

— Беремо звичайну рукавичку, в тенісному м’ячику прорізаємо отвір під палець (краще, якщо цей отвір зроблять батьки вдома), малюємо на м’ячику обличчя, приклеюємо волосся (можна використовувати пук ниток або інші подібні матеріали). На рука­вичці можна намалювати одяг ляльки, а в прорізи на пальці вшити її ручки. Зрештою готову голову одягають на палець — і маємо ляльку. Для таких ляльок можна шити окремі костюми. Тенісний м’ячик можна замінити на кульку, зліплену з пластиліну.

Виготовте театральну ляльку — вашого улюбленого літератур­ного героя (художні матеріали — за вибором учнів).

07.05.2020

Значення форми, кольору, декору в створенн івиразних театральних масок.

Створення театральної маски тварини до казкової вистави

За бажанням створити свою маску

14.05.2020

Передавання святкового настрою за допомогою кольору та декору в тематичній композиції. Виконання композиції "На арені цирку"

21.05.2020

Створення ескізу театрального костюма

28.05.2020

Підсумковий урок

Літні канікули

Намалювати власний малюнок